Національно - патріотичне виховання

                          Національно -  патріотичне   виховання учнів           

              Як визначено в Методичних рекомендаціях з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році, наданих у листі Інс- титуту модернізації змісту освіти від 25.07.2016 № 2.1/10-1828, питання національ- но-патріотичного виховання підростаючого покоління набуває особливої ваги.

               Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першо- черговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. Основним документом щодо національно-патріотичного виховання є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015  № 580/2015.

              Відповідно до положень Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання є:

               

                                            громадянсько-патріотичне виховання                                                                  

                                             військово-патріотичне виховання

                                              духовно-моральне виховання.

               Завдання навчальних закладів — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середо- вище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого наро- ду, національної ідентичності, самобутності. Мета заходів у сфері національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та мо- лоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

             Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. До провідних завдань «Ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави» належать:

1) формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати;

2) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

3) формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

4) прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

5) виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

6) утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

7) формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

8) виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

9) формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

      Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно само реалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

     Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Існують інші цінності життя,які пов’язані з вихованням справжнього громадянина: вірність, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім’ї, взаємодопомога і любов до батьків,культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність.

          У своїй роботі я орієнтувати дітей і на загальнолюдські цінності: гуманізм, працелюбство, захист прав людини, критичне мислення, повага до культури різних народів, високий рівень знань, толерантність, розуміння, що земля – наш спільний дім, а світовий спокій ш злагода між людьми і державами – головна умова існування землі і людства.

      У процесі національно – патріотичного виховання потрібно враховувати таку систему компонентів духовного світу особистості українця:

1) національна психологія – психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народу;

2) національна філософія – самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, духовний світ людини, проблему її долі;

3) національний світогляд – система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовності;

4) національна правосвідомість – життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя;

5) національна мораль – людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання;

6) національний спосіб мислення – своєрідна істотність, завдяки чому із століття  в століття відтворюються і розвиваються самобутня культура і душевне багатства українців;

7) національний характер і темперамент – гостинність і щедрість, талановитість, глибокий ліризм, свободолюбство;

8) національна ідеологія – ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів і переконань;

9) національна свідомість та самосвідомість – почуття гордості за приналежність до української нації.

     В нашій країні школа посідає провідне місце у підготовці молодого покоління до життя. В школі здійснюється цілеспрямований педагогічний процес, який є керованим. Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту виховання патріотизму в учнівської молоді приділяється учителю, його професійній готовності та переконанні в необхідності його здійснення, духовному і моральному самопочутті, в якому виявляється любов і щирість ставлення до Батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням відповідної якості.

            Для досягнення мети патріотичного і громадянського виховання суттєву роль відіграють позакласні виховні заходи. Вони сприяють поглибленню знань учнів з історії та культури українського народу, його традицій, формуванню патріотичних поглядів, переконань та почуттів, відповідної поведінки.    

              Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення цін -нісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демо- кратичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої само -реалізації кожної особистості.

         Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови  здій -снюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивче -ння розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснюва- ти значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

        Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

            У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

                 Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, наро -дних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, вес- нянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збе- реження цього багатства для майбутніх поколінь.

        Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

         З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

           Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

             Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а   також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.

         Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.

            На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

        Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

          Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної особи- стості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності. Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

             Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють перебо -рювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

            Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

-          про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

-          про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення необхід- ності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння моделей пове -дінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби гро- мадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

-          оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

        На уроках «Природознавства» виховні цілі пов’язані з ознайомленням з тра- диціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рід- ного краю, Батьківщини.

         На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народ- ними ремеслами  України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

           На уроках «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу ук- раїнського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості му- зики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

               Головним завданням курсу «Образотворче мистецтво» є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості.

               Для ефективного формування національного виховання учнів початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; ство- рення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволо -діння національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську культуру, орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі.

Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

            Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милува- ння, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за росли- нами і тваринами.

          Як бачимо, початкова школа має значні резерви для розвитку патріотизму молодших школярів.  Моральні цінності, що закладені у дитинстві,  залишаються на все життя, тому завдання вчителів початкової школи – сформувати патріота своєї батьківщини усіма можливими засобами.

                                                    Україна – моя країна

         Мета: поглибити знання учнів про Україну, державні і народні символи; збагачувати активний словниковий запас учнів;  розвивати уяву, мислення, увагу, пам’ять, творчі здібності; виховувати повагу до історії та надбань українського народу.

Обладнання: плакат із зображенням Державного Прапора України і Держаного гербу України, аудіо запис Пісні про рушник,  карта України, зображення національних символів, розрізане на слова прислів’я  про Україну, сюжетні малюнки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вітання вчителя:

Я сьогодні всіх щиро вітаю

В нашій школі, у дружній сім’ї.

І міцного здоров’я бажаю,

Й щастя – радості, друзі мої.

2. Привітання учнів.

Двоє учнів читають вірш «Знову в школу».

Пролетіло літо – золота пора

І уже до школи лине дітвора.

Ранець за плечима, вогники в очах

І яскраві айстри у руках.

Не сумуй за літом, знов воно прийде.

А тебе, школярик,  тут наука жде.

Будь сміливим , друже, труднощі долай.

Вчителів і друзів поважай.

3. Розминка «Добридень».

- «Добридень», « добридень»,

 «добридень», кажу.

Як ранок настане до школи біжу.

Тут очі, тут вуха, плече і рука,

Тут носик, тут ротик, а ось і п’ята.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

-         Сьогодні ми зібралися на перший урок, який присвячено нашій країні.

ІІІ. Осмислення та усвідомлення вивченого матеріалу.

1.     Слухання вірша П. Воронька «Облітав журавель».

-         Послухайте вірш Платона Воронька «Облітав журавель».

-         Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:

-         Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

-         Краще рідної немає!

2.     Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

-         Про що спитали журавля?

-         Що відповів журавель?

-         Чому він так відповів?

-         Як називається наша рідна земля?

3.     Робота із картою України. Розповідь вчителя.

-         Ось карта України. На ній позначено гори, моря, рівнини, кордони української землі, де з давніх–давен живе наш народ. Територія України досить велика. Щоб перетнути її пішки із заходу на схід, потрібно 90 днів!

4.     Вікторина «Люби, вивчай свій рідний край».

-         Як називається наша Батьківщина?

-         Які символи нашої держави?

-         Що позначає герб-тризуб?

-         Що означають кольори на прапорі України?

-         Хто автор Державного Гімну України?

-         Як називається столиця України?

-         Яка грошова одиниця України?

-         Яка найбільша ріка ?

-         Які рослини найбільше полюбляють українці?

-         Назвіть гори, які є на території України.

-         Назвіть моря, які омивають територію нашої держави.

-         Діти, ви справжні українці, тому що так багато знаєте про нашу Україну.

5.     Фізхвилинка «Гопачок».

Руки в боки, усміхнись.

На сусіда подивись

Носик, п’ятка, каблучок,

Ми танцюєм гопачок.

6.     Робота із прислів’ям.

-         Розсипані слова:

Батьківщини, без, Людина, що, пісні, соловей, без

-         Треба розставити їх у правильному порядку. Читаємо:

Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.

-         Як ви розумієте зміст прислів’я?

7.     Колективна робота « Народні символи»

Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:

А в цьому домочку, як у віночку

Тут господар — багатства володар,

Тут господиня — червона калина,

      Тут дівочки, як квіточки,

Тут синочки, як колосочки!

                     Загадки

  1.   Лист зелений і міцний,

 Сніг для нього не страшний,

 А коли весну стрічає,

 Сині очі розкриває. (Барвинок)- вірність

  2.   Сині зірочки пухнасті

       Виглядають з жита,

   Мов веселі оченята.

   Як їх не любити? (Волошки)-скромність і ніжність

   3.  Запалали в чистім полі

   Квіти гарні, всі червоні.

   То палає влітку так

   Польовий червоний ...(Мак)- краса і молодість

   4.    Стоять у лузі сестрички милі:

     Золотенькі очі білі вії. (Ромашки)

     5.      І пахне навколо сонцем,

     Шумить  у повітрі джмелями,

     Сміються, палають мальви

     Червоними кольорами…

       

6.     Жовтий, в смужечку сміливець,

     Це не джміль, а ...(чорнобривець)

   

 7.  На стеблі ідилія:

     В білий вбралась ...(лілія)- чистота і невинність

8.   Проливала дрібні сльози молода дівиця. Полоскала довгі коси у чистій водиці.(Верба)

9.   З жолудя він проростає, В кроні сил чимало має. Кабани плоди смакують, Люди міць його цінують. (Дуб)- символ життя і довголіття

10.    Влітку сніг! Просто сміх! Сніг по місту літає Чому ж він не тане? (Тополі)

11.    Ноги, як лопати, хату поверх хати має. Рахунок жабам знає. (Лелека)

Де лелека водиться там щастя родиться.(Прислів’я)

12.    Дивний ключ у небо лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають… (журавлі)

13.    Український рушник

      Смуга полотна сама по собі має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й має на собі виткані чи вишиті знаки-обереги — захисна сила її, відповідно, посилюється. У всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник. Хлібом-сіллю на рушнику і досі зустрічають гостей. В українській хаті рушники вивішують над іконами і над портретами родичів (див. ще коровай).

ІV. Підсумок уроку.

Бесіда.

-         Про яку Україну ви мрієте?

-         Що для цього треба зробити?

 

                       Конституція України

Мета: дати  уявлення про основний Закон України, національні символи, ознайомити дітей з історією виник­нення символів, звичаями, традиціями, обрядами та їх ви­користанням у житті, звернути увагу на значення право­вого аспекту основного закону. Розуміння прав та обов'язків громадянина України.

 Обладнання. Конституція України, Прапор, Гімн, гілоч­ка верби, кетяги калини, вишитий рушни  

         Сьогодні, діти, ми з вами ознайомимося із Консти­туцією України, яка була прийнята на п'ятій сесії Верхов­ної Ради Україн 28 червня 1996 року. Складається Конс­титуція з 15 розділів, які містять у собі 159 статей. Але ми з вами поговоримо про деякі з них, які нам найбільше близькі й зрозумілі.

         Термін «конституція» походить від латинського слова й означає «устрій», «установлення»; в юридичній літературі поняття "конституція" трактується як Основний Закон держави.)

 Давайте тепер поміркуємо, для чого і з якою метою необхідно було прийняти Конституцію? (Роздуми дітей.)

      Усе у Всесвіті, у природі, в окремій державі підкоряється певним законам та існує за своїми правилами. Є закони Божі, закони природи і закони держави. Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладді, за правилом «що хочу - те й роблю». І тому люди з давніх-давен почали впорядковувати своє життя. Давайте згадаємо історію виникнення Конституції України. Почнемо з самого початку:

        XI століття. Київська Русь. Період князювання великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було складено одну з найперших юридичних пам'яток Київської Русі - «Руську правду». Сьогодні відомо 106 списків, які відображають права власності, види договорів, покарань, що існували на той час у Київській Русі.

      У 1588 році на землях України починає діяти Литовський статут, який на той час захищав інтереси польсько-литовської шляхти, що панувала на території України.

        Значне місце в правовій культурі України займають збірки Магдебурзького права, яке встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, спадкоємництва, визначало покарання за різні види злочинів. Застосування Магдебурзького права було припинено на території України в 1786 році, окрім Києва, де воно зберігалося аж до 1835 року.

        У 1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького», де встановлювався державний суверенітет і означалися кордони Української держави.

        Ідея суверенітету втілюється в 1917 році після падіння самодержавства в Росії, коли новостворена Українська Центральна Рада видає 3 універсали. А 22 січня 1918 року в IV універсалі було проголошено створення Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію, яку розробив Михайло Грушевський. У період існування Радянського Союзу було прийнято чотири Конституції, які поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.

       Після проголошення Акта про незалежність України 24 серпня 1991 року на території нашої держави діяла Конституція УРСР, прийнята в 1977 році, в яку було внесено понад 200 поправок. З 20 вересня 1994 року було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову конституцію створеної держави. 28 червня 1996 року Верховна Рада нарешті прийняла Конституцію України.

        І ви вже маєте певні права, які гарантує Конституція. Проте не забувайте і про обов'язки. Обов'язки доньки чи сина, обов'язки учня, обов'язки людини...

       Коли ми гортаємо сторінки Конституції, читаємо її рядки, найбільше нашу увагу привертає 2-й розділ «Права, свободи й обов'язки людини і громадянина», в якому є статті, що безпосередньо стосуються нас і наших батьків.

То ж гортаємо Конституцію. Перша стаття, з якою ми познайомимося, — це стаття 1, що проголошує нашу Ук­раїну суверенною, незалежною, демократичною, соціаль­ною, правовою державою.

День незалежності ми відзначаємо 24 серпня.

Давайте послухаємо віршик про Україну Володимира Сосюри.

                                                      ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і воду.

В годину щасливу і в радісну мить,  

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

 Між братніх народів, мов садом рясним,

 Сіяє вона над віками,

 Любіть Україну всім серцем своїм,

   І всіми своїми ділами.

Перегортаємо сторіночку, наступна стаття 3. У ст. З говориться про людину, її житія і здо­ров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека виз­наються в Україні найвищою соціальною цінністю. У ст.4 говориться, що в Україні існує єдине громадян­ство. Підстави набуття і припинення громадянства Ук­раїни визначаються законом. Народилися ми з вами в Україні — ми українці і цим повинні пишатися. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема. Наступна стаття 5.

У ст. 5 говориться, що Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи дер­жавної влади та органи місцевого самоврядування.

У ст. 10 говориться, що державною мовою є українська мова. Давайте послухаємо віршик про українську мову.

                                      УКРАЇНСЬКА МОВА

Українська мова —

Давня й молода.

          Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось

Діло не просте...

В душу засівалось,

Із душі росте.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

                         (С. Воробкевич)

 У статті  20 йде мова про Державні символи, якими є: Державний прапор України, Державний Герб України.

      Прапор, як символ чи засіб сигналізації, виник ще за античних часів і поширився в Європі у добу Середньо­віччя. Найдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові. На зламі XIII і XIX ст. з'являються чотирикутні прапори з клиновими полотнами. Частіше червоного кольору. Вживалися також білий, блакитний, жовтий кольори. Синя і жовта барви найчастіше вживалися у ко­зацькому одязі за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648—1654). Жовто-сині прапо­ри використовували українські січові стрільці.

      22 березня 1918 року Центральна Рада у Києві ухвали­ла Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитний. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет: Наш стяг — пшениця у степах Під голубим склепінням неба.                                              

                                                         ГЕРБ

       Як  свідчать   історичні  джерела,   східні слов'яни використовували символічні зна­ки ще в період родо-племінного ладу на території  України.   Ними  могли   бути і хрест,   ромб,   квадрат,   коло,   пізніше    зірки, квіти, зброя, звірі, птахи тощо.

Існує близько сорока версій про походження тризуба тризуб,як первісне обожнювання рибальсь­кого знаряддя, згодом, як символ влади: це уособлення трьох природніх стихій — повітря, землі і води.

Як Державний герб УНР, три­зуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою Радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 ро­ку у формі великого герба з відповідним орнаментальним обрамуванням. Автором проектів був В.Кричевський.

22 січня 1919 року державним гербом став золотий три­зуб на синьому тлі.

Хочеться зачитати ще слова:

Українська я дитина,

Моя мати — Україна,

Весь народ — моя рідня,

А  тризуб моя земля.

 Українцем я звуся

 І цим іменем горджуся,

 Бо козацький мене рід,

 Здавна славний на весь  світ.

Люблю я свою батьківщину,
Люблю неньку-Україну,
Рідну земельку люблю,
Бога за неї молю

                                                        ГІМН

         Слово гімн грецького походження (похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята, як символ державної націо­нальної єдності. Слова Національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках минулого століття відомий український поет, фольклорист Павло Чубинський. Певний час приписували слова Тарасові Шевченку. Музику написав західноукраїнський композитор Михай­ло Вербицький (1815-1870). (Зачитується «Гімн України»).

         Крім державної символіки, ми маємо ще й народнопо­етичні символи. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина бі­ля вікна, барвінок — все це наші символи. Рідна хата оспівана в піснях, оповита легендами, переказами, завж­ди була символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край вікна», та багато інших немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Про рушник, як один із символів України, згадується в «Пісні про рушник», на слова Андрія Малишка і муз. Платона Майбороди.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 Мабуть, найчастіше рушник використовується у весіль­них обрядах. Вернутися з рушниками — значить, засвата­ти дівчину. Ставати на рушник — брати шлюб, одружува­тися.

 За давнім звичаєм, як тільки у сім'ї підростала дівчин­ка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки. Вишиванням займалися пере­важно дівчата, жінки.  Кожна місцевість відрізнялася     власним     орнаментом, технікою   вишивання,   гамою   фарб. | Найхарактерніші кольори — червоний і   чорний,   як   у Дмитра   Павличка: Червоне — то любов, а чорне — то жур­ба».

В українців, як і в багатьох народів світу, є свої улюблені рослини-символи. Це — тополя, барвінок, вишня, верба, калина. «Без верби і калини нема Ук­раїни». «В'ється, як барвінок». «Дівка, як верба, де посадиш, там і прийметься». Високий, як тополя (пряма, струнка, гнучка, самотня, як тополя в полі). Гарна, як калина (цвіте, як калина) т. і. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня — «Три поради», «Не рубай тополю край дороги, може, та тополя — твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «Не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання». До вашої уваги третя порада:

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати.

І впадуть на трави на шовкові

 Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину, ,    

 Краще їй онуків принеси.

Тут ми бачимо художню паралель. Калина — мати — Батьківщина.

Уривок із стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина». Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася, А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, рости догори, Не журися, наша Україно, ми твої сини. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. У ст. 27 говориться, що кожна людина має право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здо­ров'я інших людей від протиправних посягань.

У ст. 49 говориться, що кожен має право на охорону здоров'я, на медичну допомогу, медичне страхування.

У ст. 53 говориться, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

У ст. 51 Конституції говориться про те, що батьки повинні виховувати дитину до повноліття, дбати про її здоров'я, матеріальне забезпечення і навчання, готувати до самостійного житті. Батько і мати мають однакові обов'язки та права щодо дітей.

 «Шануй батька свого і матір свою». Кожен із нас повинен пам'ятати цю Божу заповідь. Швидко плине час, і прийде та хвилина, коли наші батьки стануть старими, немічними. Обов'язок уже повнолітніх дітей піклуватися про своїх батьків (ст. 51).

Щоб не мучила совість потому,
Приїжджайте скоріше додому.
Ні грошей не привозьте, ні слави,
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра може їх не стати.
Щоб не мучила совість потому,
Приїжджайте скоріше додому.

Конституція надає дітям рівні права незалежно від походження, не допускає ніякого насильства над дитиною та її експлуатації. Держава бере на себе утримання і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо них. Про все це записано у ст. 52 Конституції.

У сирітських дітей багато чого є: затишні спальні, на ліжках новенькі ковдри. У їдальні - борщ і каша. Велика бібліотека і спортивний зал, світлі класи. Діти як діти: безтурботно бавляться. А вночі спросоння ніжно цілують маму...

Ой чули б ви, мамо,
Як кликав я «Мамо»!
І нині я кличу:
«Знайдіться, матусю»!
За те, що вродила,
Тобі  поклонюся!

       І нехай не тільки Конституція, але в першу чергу совість зобов'язує всіх нас, майбутніх батьків, створити і зберегти свою сім'ю, залишити по собі добрий слід на землі українській.

       Основою духовного, соціального, економічного й культурного розвитку суспільства і держави є освіта. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та як найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

       З давніх часів в Україні важливого значення надавали освіті. Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «А коли добре щось умієте - то не забувайте, а чого не вмієте - того учітеся...» У великого Кобзаря є слова: «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь!»

      У ст. 53 записано, що для кожного учня є обов'язковою загальна середня освіта. Конституційно забезпечено доступність і безкоштовність освіти в державних навчальних закладах, вільність вибору типу і форм навчання.

Крім прав і обов'язків, які передбачає і забезпечує Основний Закон нашої держави, учні мають права та обов'язки, що визначаються Законом України «Про освіту», які майже збігаються з конституційними.

Отже, законодавством визначено, що  Дитина (у віці до 18 років), незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії, етнічного чи соціального походження, майнового стану, стану здоров'я, незалежно від її батьків і законних опікунів, має право:

- на життя;

- на ім'я та набуття громадянства;

- знати своїх батьків;

- на збереження своєї індивідуальності;

- підтримувати взаємостосунки з обома батьками, якщо ті розлучилися;

- висловлювати свої погляди і думки з усіх питань.

- одержувати і передавати інформацію (за винятком певних обмежень);

- на свободу думки, совісті й релігії;

- на свободу об'єднань і товариств у мирних цілях;

- на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

- на захист від посягань на особисте життя, честь і гідність;

- на повноцінне і достойне життя, на піклування з метою догляду за нею;

- на користування благами соціального забезпечення.

- на освіту, відпочинок і дозвілля;

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

- на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, що може завдати шкоду її здоров'ю чи розумовому, фізичному, духовному, моральному, соціальному розвитку.

- на захисти від незаконного зловживання наркотиків, психотропних речовин, від усіляких форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень;

- на гуманне поводження, на захист від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи.

- на негайний доступ до правової допомоги й на таке поводження, яке сприяє розвитку в дитини почуття гідності й значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини та її свобод, сприяє виконанню нею корисної ролі в суспільстві.

         Ось таким довгим, складним і тернистим був шлях створення Основного Закону держави. Але ще складнішим і нелегким є подальший шлях його утворення і дії. І, можливо, хтось із вас запише рядок, статтю, розділ у Конституцію своєї країни. Я хочу, щоб ви не були байдужими до того, що відбувається навколо, не були просто пасивними споглядачами в нашій державі. Бо ви вже повноправні громадяни цієї держави, яку вам у недалекому майбутньому будувати, в якій вам жити і творити.

         Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не захочемо бути. 

  Свято до Дня захисника Вітчизни

Мета: організувати активне й змістовне дозвілля учнів, виховувати почуття колективізму, вміння працювати в команді, вболівати один за одного, допомагати один одному, розвивати спритність, кмітлив

           Оформлення: повітряні кульки, святкові плакати.
           Реквізит: бинти, повітряні кульки,   голки, нитки, ґудзики, тканина, назви продуктів, на, папір, маркери, хустинки, папір для літачків.
                                                      Хід свята

Ведучий.     Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати зі святом наших хлопчиків, адже вони – майбутні захисники Вітчизни. Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може. Отже, ростіть мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою своєї сім’ї  та народу.
Сьогодні в нашій школі свято,
Тут сміху, радості багато.
Сьогодні хлопчиків  вітаєм,
всього найкращого бажаєм!
Хоробрими, сміливими ростіть,
Кордони України бережіть!
Продовжуйте батьківську справу,
Ростіть Вітчизні, всім на славу.

Ведучий. Сьогодні, дорогі наші хлопчики, ви ще раз доведете, що ви виростите хорошими і сміливими, мужніми і надійними.
                         Перший конкурс «Майбутні льотчики».                                                             

          Ваше завдання змайструвати з паперу літачки ( на кожного учасника команди) і по команді гравці запускають літачки. Чий літачок залетить далі – отримує 3 бали, другий – 2 бали, третій – 1 бал. І  доки всі гравці запустять свій літачок.

Ведучий.          Другий конкурс «Голка, нитка, ґудзик ».  

                Солдату в армії самому потрібно пришивати ґудзики. Завдання для гравців: добігти до столу, заправити нитку в голку , потім взяти ґудзика, пришити до тканини і бігом повернутися до команди та передати естафету наступному гравцю команди. Усі наступні гравці команди по черзі пришивають ґудзики до тієї ж тканини. Журі оцінює охайність і швидкість. За швидкість 3, 2, 1 бали і додатково за охайність 2 бали.

Ведучий.           Наступний конкурс «Повар».

                 Справжній солдат повинен уміти приготувати собі обід. Ваше завдання підібрати всі потрібні продукти для приготування певної страви  із запропонованих карточок, на яких записано назви продуктів. Назва страви і набір продуктів лежать на столі. По команді капітани підбігають до столів і починають готувати страву, і готують доки триває музична пауза. Оцінюється 3,2,1 бал, за швидкість додатково 2 бали.

Ведучий.          Наступний конкурс «Портрет мами»

Ваше завдання намалювати портрет мами з зав’язаними очима за підказкою. Малюємо очі, тепер брови, ніс, рот, вушка, кучері. (кожен учасник малює ту частину обличчя, яку назве ведучий)

Ведучий.          Наступний конкурс «Велика естафета».

За перемогу – 3 бали, 2 бали, 1 бал.

Ведучий.          Наступний конкурс «Медична допомога».
 

                    У конкурсі приймають участь дівчата. Ваше завдання оказати допомогу пораненому товаришеві. Хто швидше і краще забинтує поранений палець.
                        Оцінюється не лише швидкість, а  правильність і охайність.

(3 бали, 2 бали, 1 бал. Додаткові 3 бали за правильність і охайність.)

Ведучий. Люблю тебе, Вітчизна, мила Україна,
Бо щастя жити ти мені дала,
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я – твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до світла і тепла,
Моя свята і рідна Україна-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

                          Нагородження переможців.

                             Бліц- турнір «Моя Батьківщина»

1.Скільки кольорів має прапор України?

2.  Як співають і слухають Гімн?

3.  Синонім до слова «держава»?

4.  Що зображено на державному Гербі?

5.  Яка головна річка України?

6.  Які моря є в Україні?

7.  Коли святкується День Незалежності України?

8.  Які гори є в Україні?

9. Як називають людину, що любить свою Батьківщину?

10 .Закінчить прислів’я: «Нема без кореня рослини, а нас людей без …

11. Хто був, є  і залишається в серцях українців Кобзарем?