Перевірка техніки читання 1 клас
Мудра кицька
На
столі стояв кухлик з молоком. Кицька його побачила, і схотілось їй молочка.
Скочила на стіл – та до кухлика. Аж тут лихо: голова в кухлик не влазить. Так гарно молоко
пах-не, а язиком до нього кицька не сягне.
Засмутилась вона, але ненадовго . . . Скоро кицька змірку-вала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в молоко й
обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї молоко й знов вмокає.
Так і застали її над кухликом, коли вона добувала з
нього молоко.
Хитрий Хомка
Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький,
тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний!
Діти назвали його Хомкою.
Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі,
морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було
кілька разів.
Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки.
А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.
Сніжинка
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка,
ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає
сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.
Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її
затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона
впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.
Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні
блищала крапелька, мов сльозинка.
Перевірка навички читання вголос 2 клас
\
Утята и стрекоза.
Утята и стрекоза.
Каждое утро хозяйка выносила утятам полную тарелку рубленых яиц. Она
ставила тарелку возле куста, а сама уходила. Как только утята подбегали к
тарелке, из сада вылетала большая стрекоза. Она страшно стрекотала. Утята
убегали и прятались в траве. Они боялись, что стрекоза их всех перекусает. А
злая стрекоза садилась на тарелку, пробовала еду и потом улетала. После этого
утята уже целый день не подходили к тарелке.(68
слов.)
Перевірка навички читання вголос
ПОЛКАН
Полкан захворів. Два дні
його не могли знайти. Ранком третього дня Пилипко почув скавучання під гайком.
Він зрадів, що знайшов Полкана. Хлопчик приносив йому їжу. Полкан радісно
скавучав і лизав хлопчикові руку. Вій був радий, що про нього не забули. Скоро Полкан видужав. Він завжди
зустрічав Пилипка радісним гавканням.(48 слів)
Соромно перед соловейком
Оля і Ліда надумали сходити до лісу. Йшли та
йшли, в дорозі стомились і сіли на траві перепочити.
Витягли
з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідають. Коли це на дерево сів соловейко і
заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля
й Ліда сиділи й боялися поворухнутись.
Аж тут
він замовк. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, ки –нула під кущ. Ліда
зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала до сумки.
-
Навіщо ти зібрала сміття? – запитала
Оля. – Це ж у лісі… Ніхто не бачить…
-
Соромно перед соловейком… - тихо
відповіла Ліда.
Василь Сухомлинський
ДЕЛЬФІНИ - ДРУЗІ ЛЮДИНИ
Одного разу рибалка Махмуд поплив на човні у
море. Під вечір посилився вітер. Піднявся шторм. Великі хвилі заливали човен.
Махмуд лежав на дні човна.
Він прив'язав себе до рятувального матраца. Величезна хвиля накрила човен.
Рибалка опинився у воді разом з матрацом.
Наступила ніч. Буря
затихла. І раптом стадо дельфінів оточило Махмуда. Один дельфін підштовхнув головою матрац. Всю ніч дельфіни
підштовхували матрац до берега. Сіль роз'їдала спину. Рибалка стогнав від болю.
І ось в обідню пору з
берега побачили дельфінів і людину. Швидко прибула допомога. Так дельфіни
врятували рибалку.(80 слів )
Неслухняна
білочка
Жила
собі старенька білка, і було в неї три дочки. Старші дві працьовиті були, вже навіть
навчилися собі їжу добувати. Та от молодша тільки те й робила, що
гралася. Ось уже й літо минуло, осінь прийшла. А молодша білочка ще
їжі собі добути не може . Розхвилювалась старенька мати
й пішла до мудрої сови поради просити. А дочкам сказала, щоб дверей
нікому не відчиняли і самі з дому не йшли.
Наймолодша дочка не втрималася і вистрибнула
на вулицю. Вона стрибала по купах листя, поки не заблукала.
Сіла на пеньок і заплакала.
-- Ой, хто це посмів на мене сісти та ще й плакати?
Маленька білочка сказала, що вона
заблукала і дуже хоче їсти. -- Ти не
плач.—сказав пеньок.—А краще піди он до того дерева. Там є багато горіхів.
Подякувавши,
білочка побігла до дерева і раптом почула чийсь плач. Вона зрозуміла, що
це її дупло, а плаче її мамам. Білочка пообіцяла мамі, що завжди її слухатиме.
Відтепер мама пишається дочкою.
Контрольна робота №5. Аудіювання
ЯК ДОМОВИЛИСЬ
Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця. Вона завжди так робила. Дмитрик зразу ж побіг до свого брата – Сашка. Побачивши його ще здалеку, закричав:
-- Ура! Мама сьогодні на баштані була. Вона щось принесла нам з тобою. Ходімо швидше додому.
Сашко, як завжди, почав хитрувати. Він гадав, що мама принесла з баштану кавун.
-- Давай так поділимо гостинець, -- каже він. – Мені буде середина, а тобі решта.
Дмитрик задумався на хвилинку тай говорить:
-- Добре. Хай буде по-твоєму, якщо так бажаєш.
Прийшли до хати. Дмитрик дістав з торби диню. І справді, то був не кавун, як сподівався Сашко,а велика жовта диня. Дмитрик, не поспішаючи, розрізав її, вичистив на тарілку насіння і поставив його перед Сашком:
-- Ось тобі твоя середина. Бери їж. А я з’їм решту.
Потім Дмитрик, звичайно, поділився з братом динею. Але варто ж було хоч трішки провчити хитрила.
(140 слово) За М. Герасименко
Комментариев нет:
Отправить комментарий